Інститут засновано у 1928 р. як Київську філію Харківського науково-дослідного інституту силікатної промисловості. Першим директором інституту став професор Київського політехнічного інституту Борис Савелійович Лисін.

---

До весни 1930 р. в інституті було створено три лабораторії: керамічна, в’яжучих матеріалів та хіміко-аналітична. В одному з підвалів будинку № 12 по вул. Коцюбинського, де розташовувався інститут, для випалу керамічних виробів збудували горно, паливом для якого були дрова. Пресового обладнання для випробувань матеріалів на міцність інститут не мав і тому такі випробування проводили в учбових лабораторіях кафедри силікатів Київського політехнічного інституту. В подальшому організовано невелику механічну майстерню, однією з першочергових задач якої стало виготовлення пресу для випробувань матеріалів.

В 1931 р. інститут переїздить в нове приміщення по вул. Єлізаветинській, 5 в будинок Кловського палацу. Будинок згорів під час громадянської війни, від нього залишилися лише стіни. Відбудову споруди інститут вів власними силами господарським способом до 1932 р. Великий триповерховий будинок дозволив значно розширити обсяги досліджень. Створено пічне відділення, придбано багато лабораторного обладнання, організовано механічний цех.

До участі в роботах інституту залучалися відомі вчені: академіки Плотніков В.А. (відомий фізико-хімік), Воблий К.Г. (спеціаліст з промислової економіки), професори Тананаєв Н.А. (спеціаліст з аналітичної хімії), Назаревич С.І. (геолог), трохи пізніше (з 1933 р.) – Кірієнко І.А. (спеціаліст-бетонознавець) та інші.

В 1945 р. інститут став відділенням новоствореної Академії архітектури України (в 1955-1962 рр. – Академії будівництва і архітектури УРСР), а з 1 серпня 1947 р. перейшов на самостійний баланс з назвою Науково-дослідний інститут будівельних матеріалів Академії архітектури України.

У 1957 р. на базі інституту та Центрального науково-дослідного інституту будівельних матеріалів створено Науково-дослідний інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ». До складу інституту входили Молдавське відділення, Львівська та Кримська філії, а з 1988 р. – відділення в містах Вінниця, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Сімферополь, Харків.

В 1962 р. інститут підпорядковано Міністерству промисловості будівельних матеріалів СРСР, з 1973 р. – Міністерству промисловості будівельних матеріалів УРСР, в 1991 р. інститут увійшов до складу Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів «Укрбудматеріали», а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 р. № 575-р інститут передано до сфери управління Держбуду України.

З 1992 р. інститут має назву Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ».

Постановою Ради Міністрів України від 19.09.78 р. № 465, постановою Держбуду України від 29.01.79 р. № 11, наказом Міністерства промисловості будівельних матеріалів СРСР від 06.07.79 р. № 415 НДІБМВ затверджено головною організацією з напрямків:

• розробка технологій та автоматизованих технологічних ліній з виробництва спученого перліту і фільтроперліту та заводських способів виготовлення теплозвукоізоляційних матеріалів, виробів різного призначення і конструкцій з легких бетонів на основі перліту;
• розробка технології виробництва і комплексного автоматизованого обладнання з виробництва шлакової пемзи і гранульованих шлаків підвищеної активності;
• розробка технології і комплексного автоматизованого обладнання з виробництва лицьової цегли та фасадної кераміки пластичним способом і методом лиття;
• розробка технології і комплексного автоматизованого обладнання для видобутку і виготовлення будівельних матеріалів і виробів з каменя-черепашника;
• розробка технології виробництва теплоізоляційних виробів на основі спученого перліту;
• розробка технології виробництва базальтового волокна і базальтопластиків з метою досягнення рентабельності їх використання в капітальному будівництві;
• виконання науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт в галузі створення будівельних матеріалів на основі базальтового волокна.

Наказом Мінбудархітектури України від 28.04.93 р. № 48 інститут затверджено базовою організацією зі стандартизації сировини, матеріалів та виробів будівельного призначення.

Згідно постанови правління Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів «Укрбудматеріали» з 1996 р. НДІБМВ виконує функції головної науково-технічної організації галузі з технологій виробництва продукції: цегли та каменів керамічних та силікатних, архітектурно-будівельної кераміки, щільного силікатного бетону, виробів з ніздрюватого бетону, вапна, крейди, керамічної плитки, каналізаційних і дренажних керамічних труб, санітарно-будівельних виробів, кислототривкої кераміки, пористих заповнювачів, полімерних, м’яких покрівельних, гідроізоляційних, теплоізоляційних, теплозвукоізоляційних матеріалів, гіпсу, гіпсового в’яжучого та виробів з нього, нерудних і неметалорудних матеріалів.

За роки існування в інституті розроблено технології виробництва будівельних матеріалів, які впроваджено як на підприємствах України, так і країн СНД. Деякі з них:

• технологія виготовлення цирконієвих глухих полив для керамічних плиток. За цю розробку її авторам було присуджено Державну премію СРСР;
• технологія виробництва цегли зі 100 % відходів вуглезбагачення. Розробку у 1987 р. удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки;
• технологія та обладнання для виробництва спученого перліту і матеріалів широкої номенклатури на його основі. Результати розробки впроваджено на підприємствах України, Росії, Монголії;
• гідроекранний спосіб та устаткування для виготовлення шлакової пемзи. Виробництво організовано на металургійних підприємствах України та Росії;
• технологія та проект виробництва пористого заповнювача на основі шлаків теплових електростанцій. Збудовано завод у м. Бурштин Івано-Франківської області;
• технологія приготування легких бетонів на крупних пористих заповнювачах та спученому перлітовому піску. Розробку впроваджено на підприємствах будіндустрії України;
• технологія виробництва негорючих теплоізоляційних матеріалів. На базі цієї технології створено виробництва теплоізоляційних матеріалів;
• конструкція, технологія та обладнання для виготовлення полівінілхлоридних витих дренажних труб для меліорації земель. Розробку неодноразово відзначено медалями та дипломами ВДНГ СРСР і ВДНГ УРСР;
• технологія виробництва гідрофобного карбонатного порошку для безканальної ізоляції теплотрас. Досвід експлуатації теплотрас понад 20 років свідчить про високу якість матеріалу;
• технологія виробництва виробів з ніздрюватого та щільного силікатного бетону для житлово-громадського та промислового будівництва. Розробки впроваджено на підприємствах України і відзначено медалями ВДНГ СРСР і ВДНГ УРСР;
• технологія та проектні розробки виробництва керамічних стінових виробів методом жорсткого формування, внаслідок чого підвищено якість керамічної цегли;
• типовий ряд енергозберігаючих газопальникових пристроїв для інтенсифікації теплової обробки керамічних виробів. Використання таких пристроїв дозволило знизити питомі витрати палива не менш як на 15 %.

Напрямки діяльності інституту коригуються в залежності від потреб народного господарства країни. На початку своєї діяльності інститут активно включився в роботу з розвитку керамічної, вогнетривкої, цементної та скляної підгалузей промисловості будівельних матеріалів.

Новий етап розвитку інституту пов’язаний з післявоєнним періодом. Для відбудови зруйнованого у роки війни народного господарства країни необхідно було розробити і впровадити нові будівельні матеріали та індустріальні методи будівництва. Вперше в Радянському Союзі розроблено та впроваджено у промисловість технологію виготовлення керамічних панелей зовнішніх стін без утеплювача та ефективних стінових каменів розміром 250 х 138 х 120 мм. У 60-х роках інститут вперше у світовій практиці запропонував двошарове пресування лицьової цегли.

Розроблено спосіб напівсухого пресування коврово-мозаїчних плиток розміром 22 х 22 мм. Невелика маса плиток (7-8 кг/м²) дозволила різко збільшити розміри керамічних коврів і, тим самим, підвищити індустріальність виготовлення панелей та їх якість.

Вперше в країні за допомогою вчених інституту успішно проведено промислове випробування нового способу зменшення робочої вологості шлікеру за рахунок комплексного використання вібрації та поверхнево-активних речовин.

Колектив співробітників інституту під керівництвом лауреатів Державної премії країни Григор’єва Володимира Сергійовича та Жукова Аркадія Володимировича забезпечував розвиток виробництва штучних пористих заповнювачів в Україні. За проектами НДІБМВ споруджено та введено в експлуатацію понад 20 установок з виробництва спученого перлітового піску. На основі спученого перліту та різних зв’язуючих створено теплозвукоізоляційні матеріали – керамоперліт, карбоперліт, гіпсоперліт, силікатоперліт, керамоперлітофосфат, поризований силікатоперліт тощо.

Вагомий внесок в розвиток будівельної науки зробили доктора наук         Єршов Л.Д., Корнілович Ю.Є., Родін Б.М., Слободяник Г.Я., Солонінко І.С., Удачкин І.Б., кандидати наук Абрамович М.Д., Байвель І.М., Голубчин А.Г.,  Гулінова Л.Г., Дажук К.В., Димченко В.Г., Зайончковський Б.Ф.,   Націєвський Ю.Д., Осадчук Я.Е., Сахарова Н.О., Фельдшон З.Д., Черепова О.В., Чермянін М.Р., вчений секретар Ольшанська З.І., зав.лабораторіями Андреєв А.О., Паращенко О.Д. та інші.

Плідно працювали в інституті Архангельський К.П., Гуменюк Є.Л., Кашперовська О.П., Прохорчук В.В., П’ятигорська Н.І., Сай В.І. та інші провідні спеціалісти галузі.

На підприємствах України та країн СНД впроваджено результати робіт за участю Бондаренка С.І., Грицай Л.І., Красильнікової З.С., Крупи О.А.,  Михайлова В.І., Поладко Г.І.,  Тимофеєвої Н.М., Троцко Т.Т., Черняка Л.П., Швайки Д.І. та інших.

За розробками інституту освоєно випуск бетонних та керамічних дорожніх виробів, теплоізоляційних матеріалів на основі базальтового супертонкого волокна для промислового та цивільного будівництва, стінових каменів з золошлакогіпсобетону з використанням золошлакових відходів, перлітових фільтрувальних порошків широкої номенклатури та агроперліту, сухих будівельних сумішей, залізобетонних конструкцій з керамзитозолобетону.

Результати розробок інституту використано при реставрації Національного театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка, Золотих воріт, майдану Незалежності, Андріївського узвозу та інших історичних об’єктів у Києві.

Висока енергоємність виробництва будівельних матеріалів, необхідність створення нових теплоефективних виробів та раціональних систем утеплення будинків обумовлюють напрямки роботи інституту сьогодні. Розроблено технології виробництва плитного утеплювача на основі мінерального волокна, виробів з теплоізоляційного та конструкційно-теплоізоляційного ніздрюватого бетону, стінових виробів з перлітобетону для житлових будинків тощо.